МА́КІВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ма́ківка. Нема у світі цвітішого над маківочки; нема ж і роду ріднішого над матіночки (Номис, 1864, № 9360); * У порівн. Опріч зросту, була вона святками, як маківочка повна, — як сміється, було, то на лицях аж ямочки стають (Свидн., Люборацькі, 1955, 72); — Що ж то за хороша дівчинка! — Як маківочка! — Як ягідка! (Донч., VI, 1957, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 602.