МАЛЕНЯ́, я́ти, с.
1. Маленька дитина. Воно ж було мале, кирпате, Сказать, ні в чому не багате, Таке хороше маленя, Як світле сонечко щодня (Мал., Звенигора, 1959, 267); * Образно. Не вагони — вагонята, паровозик-маленя, вбрані хлопчики й дівчата в залізничне убрання… (Забіла, У ..світ, 1960, 11).
2. Маля тварини або птаха. У білки в лісі народились маленята-білченята (Коп., Подарунок, 1956, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 605.