МАЛЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до маленя́. — Та й мати з батьком скучають без мене. Я ж наймолодший — маленятко… — тихо засміявся Сергій (Коп., Земля.., 1957, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 605.