МАЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок.
1. Накладати на своє обличчя грим, фарбу. Червоніла як калина, хоть не малювалась (Сл. Гр.); Дівчата так малюються, неначе На продаж їх.. поведуть (Дмит., Осінь.., 1959, 15).
2. Виділятися своїми обрисами на фоні чогось; вимальовуватися. Чорні брови ясно малювались на рівному лобі під червоним пружком хустки (Н.-Лев., II, 1956, 122); Згасли відблиски на небі, пощезли й тіні, й невиразно малюються на темному тлі чорні стовбури (Дн. Чайка, Тв., 1960, 88); // перен. Виражатися, виявлятися назовні; ставати помітним (про думки, почуття тощо). Щира радість малювалася на лиці старого (Фр.,VІІ, 1951, 320); На його обличчі малювався страх і заклопотання (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 41).
3. перен. Поставати в уяві; уявлятися. Ще поки обдумую сюжет, поки в уяві моїй малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим (Коцюб., III, 1956, 282); Малюється в уяві купальська ніч: став, тихий плескіт води, вінки з тремтячими свічками, співи дівочі (Рильський, Бабине літо, 1967, 23); Сонячною, ласкавою та щедрою малювалась йому Таврія (Гончар, Таврія, 1952, 205).
4. Пас. до малюва́ти 1 — 3. Дуже мені подобалось Ваше [М. Коцюбинського] "Дорогою ціною". Найбільше всього перша частина, де так правдиво малюється гірка доля кріпацька (Мирний, V, 1955, 409); В історичних джерелах Максим Залізняк малюється енергійним, відважним, талановитим організатором (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 613.