МАМУЛУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Вайлуватий, неповороткий. Левада добре пам’ятав його високу мамулувату постать (Кир., Вибр., 1960, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 616.