МАМУ́ЛЯ, і, ж., рідко. Пестл. до ма́ма. — Ти вірна мені, своїй батьківщині, своєму місту, своїм друзям… — Що ти, мамулю! Не кажи! Ні, ні, не кажи! — з перебільшеною жвавістю запротестувала Марія (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 616.