МАНІ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех., фам. Те саме, що би́ти 2. Хлопець видумував шкідливі ігри.. Часто й густо батько його маніжив за це (Мирний, II, 1954, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 621.