МА́РСОВИ́Й, а́, е́, мор. Прикм. до марс. Найбільше захоплювався Гриць матросом, який сидів на марсовому містку, на щоглі (Ткач, Гриць.., 1955, 18); // Який відбуває службу, вахту на марсі. Марсовий матрос; // у знач. ім. марсови́й, во́го, ч. — Земля! — одночасно вигукують марсові, глянувши один на одного і нагнувшись вниз до палуби, голосно: — Земля! Бачимо землю! Земля! (Довж., Зач. Десна, 1957, 416).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 633.