МАСТЬ1, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша!.. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (Стор., І, 1957, 183); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] — Хорти, бульдоги (Фр., X, 1954, 343); От якраз корови з паші На спочинок прибули.., Масть ряба у всіх у них (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 75); // розм. Колір, забарвлення чого-небудь. Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дн. Чайка, Тв., 1960, 70); Він раптом тверезіє і відразу міняється очей померкла масть (Голов., Близьке.., 1948, 120).
◊ До ма́сті; Під масть кому — хтось, щось підходить кому-небудь. [Демко:] Це ти чи не про Марину знов? ..Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (Кроп., II, 1958, 223); Одно́ї ма́сті — хтось (щось) однаковий (однакове), близький (близьке) з певного погляду. [Андрій:] Незвертай уваги на бабські примхи. Всі вони одної масті… (Мороз, П’єси, 1959, 38); Усі́х (уся́ких, рі́зних) масте́й; Уся́кої (рі́зної) ма́сті — різних напрямків, переконань і т. ін. Виступаючи проти опортуністів усіх мастей, проти меншовиків і есерів, .. Ленін рішуче стає на захист України (Цюпа, Україна.., 1960, 36); — Ну, а далі, мовляв, картина ясна, — видно й так уже, що за хлюст: полигач панський. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (Головко, II, 1957, 201); Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 81); Яки́й на масть — який характер, яка сутність людини. — Буде колись і вам, і мені. Я вже розібрала добре, яка вона [Рибалкіна] на масть (Л. Янов., І, 1959, 232).
2. Один із чотирьох розрядів, на які поділяється колода карт за кольором і формою очок. До всякої масті козир (Номис, 1864, № 13551); Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 189).
◊ Попа́сти в масть — зробити щось дуже вдало, до речі. Химочка попав якраз у масть і поспішив, щоб хтось інший не перейняв цієї уваги на себе (Епік, Тв., 1958, 292).
МАСТЬ2, і, ж. Те саме, що мазь. Що таки цилюрик [цирульник] лічив, а то він і німця привозив; і той і масть до боку [Марусі] прикладав, і чого то вже не робив!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 84); — Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля (Мирний, І, 1949, 317); В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (Мик., II, 1957, 373).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 643.