МАТРО́СІВ, сова, сове. Прикм. до матро́с; належний матросові. Матросова пісня нагадала йому [Т. Шевченкові] рідну пісню про сірому-сироту (Мирний, V, 1955, 305).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 653.