Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
МАГЛІВНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Рубель (див. рубе́ль21). — Але я, на щастя, запопала в руку маглівницю, як го не заїду по тім’ю, аж присів (Фр., IX, 1952, 392).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 590.
Маґлівни́ця, ці, ж. = Маґельни́ця. Шмате перуть… висушивши навивають на тачівку — валок, і тачають маґлівницею, у якої є плече, зуби і фіст. Шух. І. 154.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 396.