МЕДЯ́НИЧО́К, я́ничка́, ч. Зменш.-пестл. до медя́ни́к. Йому [малому] медяничок, А їй немудрую хустину, Собі ж несе на постоли Ременю доброго (Шевч., П, 1953, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 666.