МЕЗО́НИ, ів, мн. (одн. мезо́н, а, ч.). Загальна назва нестійких елементарних частинок, маса яких є проміжною між масою електрона і масою нуклона. Використовуючи пучки прискорених частинок, можна одержувати різного типу мезони (Наука.., 8, 1962, 10); Ще в 1932 році вчені довели існування нейтронів і позитронів. Пізніше заговорили про мезони (Рибак, Час.., 1960, 838).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 668.