МЕЛАНХОЛІ́ЧНО. Присл. до меланхолі́чний. Я думав меланхолічно, що коли він скоро не скінчить справ, я не побачу сьогодні панни Анелі (Коцюб., II, 1955, 257); Голодний пес меланхолічно жаліється на життя (Ю. Янов., І, 1958, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 669.