МЕЛІНІ́Т, у, ч. Вибухова речовина жовтого кольору, що використовується для артилерійських снарядів і т. ін. З верхнього вигляду ніхто не може пізнати, чи та бомба не наладована [начинена] мелінітом і чи не розірве тебе в найближчій хвилі (Фр., IV, 1950, 349).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 669.