МЕЛІОРА́ТОР, а, ч. Фахівець з меліорації. Зараз колгоспні меліоратори будують і відбудовують бічну осушувальну сітку, закріплюють схили, розчищають і корчують кущі, зрізають купини (Рад. Укр., 27. III 1959, 2); "Не пощастило з рибою, осушимо став, збільшимо площу землі, посадимо капусту", — вирішив В’юн і почав збиратись до Києва за меліоратором (Мокр., Сто.., 1961, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 669.