МЕРЕ́ЖАНКА, и, ж. Те саме, що мере́жка 1; // Мережана (у 1 знач.) річ. [Принцеса:] У мене там, у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих і прядива й серпанків (Л. Укр., 11, 1951, 213); Ще бринить світло. Крізь мережанку занавіски вирізьблюється Зінина постать (Чумак, Черв. заспів, 1956, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 674.