МЕТАЛІ́ЧНО. Присл. до металі́чний. Чужий голос проскрипів [у телефон]: "Роз’єдную!" Щось сухо, металічно дзенькнуло (Жур., Вечір.., 1958, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 684.