МЕТАМОРФО́ЗА, и, ж.
1. книжн. Перетворення однієї форми чого-небудь в іншу; видозміна (у 1 знач.). У кожній країні щодня відбуваються численні, одночасні і, значить, просторово співіснуючі односторонні метаморфози товарів, або, інакше кажучи, тільки продажі з одного боку, тільки купівлі — з другого (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 120).
2. розм. Докорінна зміна, перетворення кого-, чого-небудь. "Народ" [журнал] потроху здобуває собі симпатії таких людей, що я й не надіялася від них такої метаморфози (Л. Укр., V, 1956, 65); Коли Безбородько з’являвся на порозі дому Річинських, з кожним, з ким він зустрічався, наступала метаморфоза: Олена оживлялася.., Мариня з таким шиком подавала на стіл делікатеси, що можна було подумати, ніби вона нічим іншим не займається (Вільде, Сестри.., 1958, 511).
3. У рослин — зміна форми й структури органів у процесі історичного розвитку внаслідок пристосування їх до виконання тих чи інших функцій.
4. У тварин — глибоке перетворення організму в процесі його індивідуального розвитку; виявляється в різкій зміні будови й способу життя.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 686.