МЕТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Те саме, що метля́ти. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами — густо купки. Роботи жінкам, — так тими спідницями й метеляють од купки до купки (Головко, І, 1957, 340); * Образно. Тихенько вуличкою метеляє [Варивон], а йому слідом у спину тикають пальцем (Ковінька, Кутя.., 1960, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 688.