МЕТОДОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу, його філософська, теоретична основа. Застосування марксистської методології при аналізі суспільних явищ дозволило Енгельсу незаперечно показати історично минущий характер існування приватної власності, класів і держави (Укр. іст. ж., 6, 1960, 4).
2. Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання. Техніка картографування діалектного матеріалу залежить від методології його дослідження (Нариси з діалектології.., 1955, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 692.