МЕТР1, а, ч.
1. Основна одиниця довжини у метричній системі мір, що дорівнює ста сантиметрам. Вся Франція і північна Італія до Рима в снігу.., в Мілані снігу на три метри завтовшки, і навіть Генуя біла (Л. Укр., V, 1956, 392); Хвилеріз підноситься над водою — з боку гавані на чверть метра, з боку моря — на два метри, метрів зо три завширшки і з кілометр завдовжки (Ю. Янов., II, 1958, 47).
2. Лінійка або стрічка такої довжини з сантиметровими поділками, що використовується для вимірювання чого-небудь. В кишеньку піджака клав [учитель] два олівці — простий і червоно-синій з металевим наконечником, в іншій кишені був складаний метр (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 122); Дід Йосип давав лад, вказував жінкам, які балки витягати із згарища, вимірював метром довжину (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 7).
МЕТР2, а, ч.
1. Певне співвідношення наголошених і ненаголошених складів у віршовому рядку; віршовий розмір. А в голові, знов, каламутно зачав виринати якийсь невідомий вірш, без слів, і без змісту, і без метра (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 208); Те, що Рильський прихильник класичних метрів, не виключає, однак, і його вправності в галузі вільного вірша (верлібра) і частого вживання білого вірша (Криж., М. Рильський, 1960, 186).
2. У музиці — система організації ритму, послідовність чергування сильних і слабих доль у такті. Відзначає [М. В. Лисенко] в українських народних піснях величезну метроритмічну різноманітність, доводить, що змінний метр, складні такти, асиметричність будови тощо є характерними ознаками значної частини українських пісень (Нар. тв. та етн., 6, 1964, 52).
МЕТР3, а, ч., книжн., заст., рідко. Учитель, наставник (у 1 знач.). Мовні засоби поезії боротьби Лесі Українки та І. Франка, якого письменниця вважала учителем, метром, були провідними в розвитку мистецтва слова цієї доби (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 561); Михайль — мій колишній метр. А загалом — він ватажок лівих поетів нашої країни. Футурист, що йому завше бракувало якоїсь дрібниці, щоб бути повним (Ю. Янов., II, 1958, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 693.