МЕХА́НІК, а, ч.
1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (Тич., II, 1957, 285).
2. Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. В залу увійшли два французи сахаровари, за ними слідком прийшли два поляки з канцелярії, якийсь старий кавалер, товстий німець Монтаг і механік англічанин [англієць] (Н.-Лев., III, 1956, 233); Зінька поспішала до машинного відділу, де працював механіком батько разом з своїм помічником Єгором Шульгою (Шиян, Баланда, 1957, 20); Головний механік корабля бере артилеристів у своє розпорядження, коли треба підняти або опустити в машинний відділ важку деталь (Ткач, Крута хвиля, 1956, 120); * У порівн. Бойові порядки військ з усіма пасами до них, з усіма трибками і гвинтиками зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле, побудоване з біса мудро, і він уже сам, як той механік, міг збагнути — і на зір, і на слух — всю цю машинерію (Гончар, III, 1959, 413); // Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів, веде машину. Механік за стіною пускає апарата.. На екрані миготять шматки чергових знімань якоїсь режисерської групи (Ю. Янов., II, 1958, 36); Механік-водій давав повний вперед, збиваючи полум’я зустрічним вітром і надіючись випорснути з вогняного мішка (Гончар, III, 1959, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 695.