МЕХАНІЦИ́ЗМ, у, ч. Антидіалектичний напрям у філософії, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку — до найпростіших законів механіки. Механіцизм 20-х років був своєрідною ревізією марксизму (Ком. Укр., 5, 1963, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 696.