МИСТЕ́ЦЬКИ. Присл. до мисте́цький 1. Ніякі митці не вигадають оригінальних слів. Вони лише можуть мистецьки створити комбінацію їх (Досв., Вибр., 1959, 14); Всередині оброблений [палац] деревом під кольорові мармури і під метали! Оброблено напрочуд мистецьки! (Вишня, І, 1956, 165); Знов його.. голова сновигала між кіньми й конокрадами, і знову його знівечене око, до половини засноване кривавими прожилками, мистецьки вибирало розкішну породу (Стельмах, І, 1962, 499).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 719.