МЛИНКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до млинкува́ти 1. Може б, несподівано метнутись до клуні, припасти до току, де лежить ще не млинковане зерно, або скочити в засторонок з сіном? (Стельмах, II, 1962, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 764.