МНОГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатонаді́йний. Перспективи ставлять мені многонадійні, тільки що маю ще з півроку носити кайдани (Л. Укр., V, 1956, 263); Нехай заграють, заіскряться по всіх просторах України — ці юні многонадійні таланти (Тич., III, 1957, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 766.