МНОГОЧЛЕ́Н, а, ч. Алгебричний вираз, який становить суму кількох одночленів. Раціональна функція називається цілою або многочленом, якщо при обчисленні її значень не має місця ділення на вираз, що містить у собі незалежні змінні (Курс мат. анал., II, 1956, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 766.