МОЗО́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до мозо́ля, мозо́ль. Мозольні потовщення; // Признач, для виведення мозолей. Мозольний пластир.
2. перен. Пов’язаний із важким фізичним напруженням. Це не мозольна праця і вимагає лише знавців (Коб., 1, 1956, 311).
3. рідко. Те саме, що мозоля́стий. Сапи і коси поклепані Щойно на плечі зняла [мати], Руки мозольні, порепані Тулиш мені до чола (Гірник, Стартують.., 1963, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 781.