Мо́коша = Мо́кош = Ма́кош = Цари́ця Води́ = Водяни́ця — у дохристиянських віруваннях — богиня води, дощу, мати русалок, сонцева сестра, посередниця між небом і землею, богиня родючості, плодючості, тому вважали її покровителькою пологів та породіль; також богиня-пряля, покровителька всякого рукоділля; одна з головних богів Вол оди мирового пантеону; ще й за християнства довго молилися їй, як і Перунові та Хорсу; на зміну їй у християнстві прийшла Параскева-П’ятниця, оскільки днем Мокоші була п’ятниця; припускають, що ім’я богині фігурує у формі Мо́котя в приказці: «Стрига — Мокотя. Гиря — Мокотя сидить моркотя».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 373.