МОКРОТИ́ННЯ, я, с. Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів. Головним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, саме її виділення: при легеневому туберкульозі — мокротиння (Шк. гігієна, 1954, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 782.