МОЛО́ДКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що молоди́ця. [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв; у молодки, мов, жир крутить (Вас., III, 1960, 28).
2. Молода курка. Організувати щорічне оновлення маточного стада [курей] добре розвиненими молодками (Колг. Укр., 2, 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 788.