МО́ЛОДОЩІ, ів, розм. Те саме, що мо́лодість 1. Пом’янімо дні наших веселих молодощів! (Н.-Лев., І, 1956, 127); — Ваша Гафійка усе гуляє та й гуляє з тим одеським паничем.. Все в парі та в парі, немов голуб’ята… Сказано, молодощі (Коцюб., II, 1955, 15); Збігають мої молодощі марно (Крим., Вибр., 1965, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 788.