МОЛОКОСО́С, а, ч., розм., ірон. Дуже молода, недосвідчена людина. По селі загомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити (Кучер, Прощай.., 1957, 407); // Уживається як лайливе слово. — Мовчи, молокососе! Не смій так говорити про те, чого не знаєш! (Фр., VII, 1951, 70); — Та що ти мене вчиш? — спалахує Явтух Каленикович. — Молокосос (Ю. Янов., II, 1954, 216).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 790.