МОЛОТА́РКА, и, ж. Машина для обмолочування сільськогосподарських культур. День і ніч гудуть у степу молотарки, мчать потоком вантажні автомобілі (Літ. газ., З.УІІ 1950, 1); Гуде й гупає молотарка — молотять електрикою (Ю. Янов., II, 1954, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 790.