МОМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється вмить, дуже швидко. Наявність світлосильної оптики й високочутливих матеріалів дає можливість робити моментальні фотографії фейєрверка (Довідник фот., 1959, 70); У загадках знаходить моментальне відображення все те, що потрапляє в коло людських спостережень (Літ. Укр., 29.1 1963, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 793.