МОНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моногра́фія; який є монографією. Для поглибленого вивчення історії української літератури велике значення мав ряд монографічних праць, створених останнім часом (Рад. літ-во, 1, 1957, 3); За останні роки в періодиці з’явилось чимало статей про його [О. П. Довженка] твори, але й досі про Довженка-письменника не маємо жодного монографічного дослідження (Літ. газ., 11. IX 1959, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 795.