МОНОМЕТАЛІ́ЗМ, у, ч. Грошова система, за якою один валютний метал (золото або срібло) служить загальним еквівалентом і основою грошового обігу. Розвиткові промисловості допомогла також грошова реформа 1897 р. [на Україні], яка завдяки переходові до золотого монометалізму зробила російську валюту більш стійкою (Іст. УРСР, І, 1953, 504).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 796.