МОНОХРО́МНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. монохро́мний. У наявному вигляді певна монохромність картини не сприяє відтворенню образу (Вітч., 4, 1961, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 798.