МОНТА́Ж, у, ч.
1. Складання та встановлювання різних машин, конструкцій, споруд за певними планами й кресленнями. Ще електрики нема, йде монтаж лінії (Кучер, Трудна любов, 1960, 428); Процес будівництва зводиться тепер в основному до монтажу на будівельному майданчику раніше виготовлених елементів і деталей (Інж. геод., 1959, 15).
2. Добір і з’єднування окремих частин фільму, літературного або музичного твору тощо одне художнє та змістове ціле. — Знімайте його [В. В. Докучаєва] скрізь у русі, в дії.. Тоді ваші німі кадри, зроблені за всіма правилами звукового синхронного знімання і при монтажі фільму об’єднані дикторським текстом, ..набудуть особливої документальної переконливості (Довж., III, 1960, 165); В реалістичному кіно монтаж є тільки одним із компонентів створення фільму, цілком підпорядкованим інтересам виявлення образного змісту (Мист., 5, 1956, 17); // Фільм, твір, складені таким способом. Підготувати музичний монтаж; Фотографічний монтаж.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 798.