МОНТАНЬЯ́РИ, ів, мн. (одн. монтанья́р, а, ч.). Під час французької буржуазної революції кінця XVIII ст. — революційно-демократичне угруповання депутатів Законодавчих зборів і Конвенту. [Монтаньяр:] Послухай, громадянине, ти знаєш, я, монтаньяр, ненавижу [ненавиджу] тебе і всі твої великопанські мрії (Л. Укр., II, 1951, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 798.