МОНІТО́Р, а, ч.
1. Баштовий броньований військовий корабель із великокаліберною артилерією, призначений для операцій біля морських берегів і на річках. У складі дніпровської флотилії був монітор "Вірний". Цей корабель гідно боровся з ворогами в роки громадянської війни (Скл., Орл. крила, 1948, 12).
2. Те саме, що гідромоніто́р. Струмина води, спрямована монітором у верхню частину штреку — забою, ріже й подрібнює вугільний пласт, змиває його на жолоби (Наука.., 1, 1963, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 795.