Морави́ця, ці, ж. = Мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала… на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала. Св. Л. 14.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 444.
Що oзначає слово - "моравиця"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.