МОРА́ВЦІ, ів, мн. Давнє західнослов’янське плем’я, що жило на території Моравії (сучасна Чехословаччина). Тоді німці й венедці. Греки й моравці Святославову славу співали (Мирний, V, 1955, 268).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 799.