МОРАЛІЗА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Стос. до моралізаторства, пройнятий ним. Багато й молодих поетів пишуть байки, але, на жаль, серед цих творів є чимало байок нудноморалізаторських, підігнаних під певну сентенцію (Мал., Думки.., 1959, 89); Зовсім не було моралізаторських міркувань у "Салдацькому патреті", який відкривав серію українських повістей Квітки (Від давнини… І, 1960, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 799.