МОРЕНА, и, ж., геол. Відклад із глини, піску та відламків гірських порід (валунів, гравію), що утворюється внаслідок руху льодовиків. Згладжені льодовиками скелі, коритоподібні долини, нагромадження морен визначають головні риси краєвидів високих гірських кряжів [Іспанії] (Наука.., 5, 1958, 51); Тепер іти довелося без стежки, кам’янистою мореною (Шовк., Починається юність, 1938, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 802.