МОРИ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Той, хто труїть комах, щурів і т. ін.
2. Робітник, що морить деревину.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 803.
Що oзначає слово - "морильник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.