МОРКВИ́НА, и, ж. Один коренеплід моркви. Потім звернув [Сашко] за очерет, вскочив у свої пістряві штани, дістав з кишені величезну морквину (Юхвід, Оля, 1959, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 803.