МОРФОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. Морфологією називають науку, яка займається вивченням будови організмів, тобто їх зовнішньої форми (Підручник дезинф., 1953, 153); // Будова та форма організмів, речовин і т. ін. Морфологія іннервації м’якої оболонки мозку докладно вивчена в людей молодого й середнього віку (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 113); У 1937-1940 рр. проф. Добринін керував комісією для вивчення морфології морських берегів (Видатні вітч. географи.., 1954, 138).
2. Розділ граматики, що вивчає форму та будову слова, а також система форм змінювання слів певної мови. Морфологія.. — граматичне вчення про слово, тобто розділ граматики, в якому аналізуються морфемний (чи морфологічний) склад слова й ті зміни, що відбуваються в його будові (Сл. лінгв. терм., 1957, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 807.