МРЯКОВИ́ТИЙ, а, е. Із незначним туманом, мрякою. Мряковитої осінньої ночі в лісах під Києвом об’єднана колона південців [партизанів із Таврії] нарешті зустрілася з регулярними радянськими військами (Гончар, II, 1959, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 817.